Кожен рік на прилавках магазинів з’являються все нові і нові гібридні фрукти і овочі, хоча ще зовсім недавно звичайний банан був для російського покупця справжньою екзотикою. Фрукти-гібриди, що з’явилися на світ в результаті міжвидового схрещування рослин, а зовсім не в результаті генетичних експериментів, досить міцно зміцнилися на полицях магазинів і як тепер здається, були завжди.
Нэши — це гібрид яблука і груші, культивований багато століть в Азії. Ще його називають азійських, пісочної, водяний або японської грушею. Кругле яблуко на смак виявляється соковитою, хрусткою грушею. Колір фрукта — від блідо-зеленого до помаранчевого. Яблокогруша має перевагу перед звичайною грушею: воно твердіше, тому краще переносить транспортування і зберігання.
Гібрид сливи й абрикоса, плуот названий по першому і останньому складу двох англійських слів: plum (сливовий) apricot (абрикос). У плуота, який більше все ж пішов у сливу, є рідний брат — априум (априот), який, навпаки, більше схожий на абрикос. Плуот — 75% сливи і 25% абрикоса. Якщо поміняти процентні співвідношення місцями, вийде априот. Зовні плуот може бути рожевого, зеленого, бордового і фіолетового кольору, а всередині — від білого до насиченого сливового. На сьогоднішній день в світі налічується одинадцять сортів плуота, два сорти априума, один сорт нектаплама (гібрид нектарина і сливи), а також одні сорт пичплама (гібрид персика і сливи).
З плуота виходить відмінний сік, десерти, домашні заготовки і навіть вино. А в свіжому вигляді це справжні ласощі, адже плуот набагато солодше як сливи, так і абрикоса.
Пайнберрі — ананасова полуниця. Являє собою гібрид суниці чилійської, що виростає в Південній Америці, і суниці віргінської, що виростає в Північній Америці. М’якоть плоду може варіюватися від білого до оранжевого кольору, має сильний аромат і смак ананаса.
Йошта. Щоб дати назву плоду любові смородини і аґрусу, йоште, з’єднали два німецьких слова johannisbeere (смородина) і stachelbeere (аґрус). Ягоди йошти майже чорного кольору, розміром з вишню, мають кисло-солодкий смак, трохи в’яжуть і приємно віддають смородиною.
Створити смородину величиною з аґрус, але при цьому без колючок мріяв ще Мічурін. Йому вдалося вивести агрус темно-фіолетового кольору, який отримав назву Мавр чорний. Над створенням гібрида працював німецький учений Пол Лоренц.
Існує безліч сортів апельсинів, але мало які з них дійсно гібридні. Із-за своєї незвичайної забарвлення сицилійські апельсини помилково вважають гібридом помело і мандарина. Насправді це різновид звичайного апельсина. До речі сказати, дуже багата натуральними антиоксидантами.
Найпопулярніший гібрид апельсина — звичайно ж, грейпфрут. Цей фрукт виявили в 1750 році на Барбадосі, і, як не дивно, селекціонери тут зовсім ні при чому — природа постаралася за них, створивши грейпфрут шляхом природного схрещування апельсина з помело, хоча з цього приводу вчені досі сперечаються). Між іншим, назва грейпфрут з’явилося невипадково, адже плоди ростуть гронами, зовсім як виноград! (У перекладі з англійської grapefruit — виноградний фрукт.)
Сливово -вишневі гібриди, отримані від піщаної сланкої вишні Бессея і різних видів сливи, являють собою компактні кущі різної форми з розвиненою кореневою системою і красивими плодами, з’являються вже на другий-третій рік. Доглядати за невисокими деревцями зручно, та й місця в саду вони займають зовсім небагато.
За рахунок пізнього цвітіння вишнесливы практично не піддаються весняних заморозків, а якщо це відбувається, то зав’язі майже не пошкоджуються, і плодоношення зберігається. Дозрівають до кінця літа плоди сливово-вишневих гібридів мають яскравий аромат, привабливо виглядають, смак їх залежить від сорту. Трохи менше сливи, але крупніше вишні, бувають і жовті та червоні. Варення і компоти з вишнесливы виходять відмінні!
Фрукти-гібриди
