Кожен з нас хоч раз у житті зустрічався з чудовою птахом — павичем, якщо не в природі, то в зоопарку. Павичі – рід великих птахів сімейства фазанових. При одному згадка про цього птаха в голові виникає образ неймовірно красивою і, безсумнівно, особливої птиці. Проте не всім відомо, що одна з найближчих родичок павичів — сама звичайна курка.
Найпривабливішим у цих птахів вважається їх оперення. Особливо різноманітний малюнок тіла у самців-павичів: голова з шиєю пофарбована в насичений синій відтінок, спинна частина – золотиста з зеленуватим відливом, а оперення крил яскраво-помаранчеве. Ну просто справжня веселка! Жіночі особини мають більш убогий забарвлення пір’я – темно-бурий. На голові у цього птаха є витончений чубчик, що з боку він виглядає так, ніби на птицю хтось надів корону з дзвіночками.
Хвостова частина тіла тварини ділиться на хвостові пір’я і, так звані, надхвістя. Саме на них зупиняється погляд оточуючих, тому як вони надають шикарний, воістину королівський, вид цієї птиці. Кожне таке опахало прикрашене оком, мають гарний кольоровий візерунок.
Павич — символ гордості, емблема краси і безсмертя. У багатьох країнах павич завжди вважався королівським птахом, а індуси досі шанують його як священну. За грецьким міфом павич був пов’язаний з дружиною Зевса Герой. Коли Гермес вбив стоокого Аргоса, приспавши його грою на флейті, Гера оживила його, перенісши очі Аргоса на пір’я павича.
У римлян ж павич став атрибутом Юнони, для якої аморетти, крилаті малюки, збирали «очі» з його хвоста. На римських монетах павич зображувався як знак божественності дочок імператора. У Росії до павичам склалося зовсім інше ставлення з-за того, що утримувати їх могли тільки заможні люди. Тому в свідомості російських людей павич став символом зверхності і пихи. Вираз «розпустив хвіст, як павич» мало значення не тільки залицяння, але і марнославства, напускної пихи.
Павичі широко поширені в дикій природі на території Індії, Шрі-Ланки, Пакистану, Непалу та деяких інших країн. Вони живуть у густих заростях високих дерев, що ростуть неподалік від водойм, та зарослих травою схилах на висоті близько 2 тисяч метрів над рівнем моря. Цієї екзотичної птиці, незважаючи на вражаючий вид, притаманні всі особливості поведінки домашньої курки – вона швидко бігає і відмінно пробирається крізь густі зарості, не зменшуючи при цьому швидкості.
Високі ж дерева їм необхідні для ночівлі. Активний спосіб життя павичі ведуть у світлий час доби, вишукуючи собі поживу в траві або відвідуючи рисові плантації та інші оброблювані поля, де можна знайти зерна. Основну частину їх раціону складає рослинна їжа (ніжні пагони, насіння, ягоди), але зрідка вони можуть поласувати і тваринною їжею: молюски, комахи, дрібні хребетні.
Павичі
