Чайний гриб в кінці минулого століття можна було побачити в багатих і бідних оселях людини в Європі, Азії та Африці; популярний він був і в Росії. Нову хвилю захоплення «чайним квасом» у нас породило повернення солдатів з російсько-японської війни. Привезений з Далекого Сходу нібито новий, екзотичний гриб стали іменувати «маньчжурський», «японським», хоча тепер точно відомо, що японці познайомилися з ним через Європу. А от адресу людей, які зайнялися вперше одомашнення цього складного організму, загублений у глибині століть. Наукова історія чайного гриба почалася всього 100 років тому, коли в Англії були описані фізіологічні та морфологічні особливості основного організму чайного гриба — бактеріальної культури Bacterium xylinum. Через рік з слизової маси гриба був виділений другий мікроорганізм. У Росії в одній з ботанічних лабораторій перед першою світовою війною була зібрана велика колекція гриба з Петербурга, Катеринослава, Одеси, Курська, Вільни, Вітебська, Ярославля, Тамбовської губернії, Кавказу… Аналізи підтвердили, що всі зразки ідентичні. Поширюється ж він у природі комахами або змивається дощем, а після висихання вітер розносить його «зародки» разом з пилом. З повітря клітини гриба рано чи пізно потрапляють в рідкі виділення рослин, що містять трішки цукру, тобто середовище, сприятливе для розмноження. Від материнського гриба зазвичай відокремлюють нижній шар і кладуть його в трилітрову скляну банку, куди налитий остиглий чай звичайної міцності (до двох літрів) і вже розчинено п’ять-шість столових ложок цукрового піску. Перші три дні гриб мляво лежить на дні, потім спливає, і через тиждень настій готовий (в теплі все відбувається швидше). Спливання гриба починається через утворення бульбашок вуглекислого газу — продукту життєдіяльності. Інакше кажучи, напій сам собою стає газованим. Гриб поважного віку, кілька сантиметрів завтовшки, дозволяє щодня пити «чайний квас», якщо до ночі поповнювати його зменшення новою порцією холодної солодкого чаю. Але корисніше користуватися семиденним настоєм, злив його у вільну ємність.
Чайний гриб
