Гігантські кам’яні фігури, у яких вже майже не залишилося осіб, понад 3400 років мовчазно здіймаються в околицях стародавніх Фів, вражають уми людей, що прагнуть відвідати це місце. Єгипетські колоси — два кам’яних велетня, кожен заввишки близько 20 метрів — це зображення самого фараона Аменхотепа III, правлячого довго й славно і, залишив після себе безліч статуй, храмів, портретних зображень в камені.
Сидячи на троні і склавши на колінах руки, кам’яний Аменхотеп дивиться в далечінь, в бік повноводного Нілу і висхідного сонця. Біля ніг фараона розташувалися його перша головна дружина Буття і мати Мутемуйя, в суспільстві зображеного на бічних панелях бога Нілу Хапі.
Ці значні статуї були створені під час правління фараона Аменхотепа III. Охороняється кам’яними велетнями храмовий комплекс Аменхотепа III був у свій час самим розкішним культовим центром, займає просто величезну площу в 35 гектарів.
Для порівняння, храму в Карнаці, який вважається найбільшим за площею збереженим будовою стародавнього світу, був менше храму Аменхотепа III, меншими були і зведені згодом храми Рамессеум і Мединет-Абу , також були грандіозними спорудами свого часу. Колоси – це все, що залишилося від могутнього храмового комплексу – Поминального храму, присвяченого Аменхотепу.
Протягом багатьох століть Храм постійно страждав від розливів Нілу, внаслідок чого був зруйнований, а пізніше розібраний на будівництво інших храмів. Кам’яні ж варти залишилися стояти. При цьому, один з них досить сильно постраждав від землетрусу, що стався в 27 р. до н. е. Статуя розкололася навпіл і стала видавати вранці ледь чутні звуки – легкий посвист, мабуть, пов’язане з випаровуванням вологи від підвищення температури під впливом перших сонячних променів.
Пам’ятаючи про те, що міфічний Мемнон був сином Аврори, богині ранкової зорі, і, як свідчить легенда, саме так відгукувався на заклик своєї матері, давньогрецькі історики назвали величезні статуї колосами Мемнона, наділивши їх здібностями оракула.
Запитати поради у співаючої на світанку статуї стікалися і стародавні греки, єгиптяни, римляни, залишали подячні написи біля підніжжя статуї. Але дивовижні здібності колоса зникли на початку 3 ст. н. е.., після того, як римський імператор Септимій Север вирішив провести його реставрацію.
Єгипетські колоси
