Одним з таких найкрасивіших пам’яток в Колумбії, є собор Лас-Лахас, що неподалік від кордону з Еквадором. Цей архітектурний шедевр розташований на крайньому південно-заході країни. Серед захоплюючих дух Анд, собор здається віддаленим від суєти куточком раю. Не менш красивою є й легенда, пов’язана з цією святинею. Історія свідчить, що коли-то в селищі Потосі жила проста індіанка на ім’я Марія Мьюсис де Квиньонес. Жінці часто доводилося ходити в найближчий місто Іпіалес, тоді її шлях пролягав через міст, біля якого була темна печера. Жінка завжди намагалася обходити це місце стороною. Але одного разу, взявши з собою свою глухоніму дочку Розу, в дорозі їх застав дощ. І дівчинка забігла в цю печеру. Марія стривожилася і пішла шукати доньку, коли ж з печери почувся дитячий крик: «Мама, тут жінка з немовлям на руках». Напевно, важко усвідомити ті почуття, які пережила бідна мати, почувши перші слова своєї дитини. Вона вхопила дочку і втекла додому. Через декілька днів дівчинка пропала. Марія відчувала, що потрібно перевірити печеру. І саме там вона побачила своє дитя, що сидять перед зображенням Діви Марії з немовлям. Після цього Марія з Трояндою часто приходили в печеру, приносили дари Діві Марії і молилися над її образом. Можливо про їх знахідку так ніхто і не дізнався б, якби не трагедія трапилася з Трояндою. Маленька дівчинка важко захворіла і раптово померла. Тоді вбита горем мати взяла дитину на руки і пішла благати про диво Діву Марію, вже раніше зцілила її дочка. І чудо сталося знову – дівчинка встала на ноги. Ця історія набрала гласності, і люди з усіх сторін почали тягнутися до чудотворного образу. Біля печери побудували скромну капличку, куди стікалися паломники з Колумбії і Еквадору, а в 1916 році було розпочато будівництво собору на пожертви парафіян. Треба сказати, що хоча собор і являє собою грандіозну готичну споруду в каньйоні річки, будувався він не так вже й довго. До серпня 1949 року все було готове. Зображення в скелі, як і раніше, є основною святинею храму. Внутрішній простір організовано так, що ікона на камені є центральним вівтарним образом. До початкового зображення Діви Марії і немовляти Христа були дописані корони. Її висота становить три метри двадцять сантиметрів, а ширина – два метри і три сантиметри. А праворуч і ліворуч від них фігури святого Домініка і святого Франциска. Місцеві жителі шанують зображену в печері Діву Марію як покровительку місцевості і свою королеву. Картину на скелі жодного разу не реставрували з моменту виявлення у XVIII столітті, але фарби її залишаються яскравими і соковитими. Кажуть, що вченим не вдалося визначити, що ж це за речовини використовувалися для створення цього образу. Також є думка, що камінь просочений фарбою на глибину більше метра. Храм чотири рази модернізувався. Сучасний же вигляд він отримав під час останнього четвертого будівництва, длившего з 1916 по 1949 рік. Ще однією окрасою цього місця, що доповнює і додає певну завершеність готичному релігійної будівлі є міст, що виходить від собору. Це чудовий арочний міст розташований над річкою Гуаїтара і має висоту 30 метрів.

Собор Лас-Лахас