Історія Скадарського озера вельми цікава, в ХІІІ столітті його окупували Турки і тримали в окупації цілих V століть. Після цього, у другій половині ХІХ століття, місто Зета перейшов у володіння Албанії. До ХХ століття, з появою незалежної Чорногорії, озеро перейшло до своїх повноправним власникам.
У північно-західний край Скадарського озера впадає по-зміїному вигнута невелика річка Черноевич, на якій стоїть дуже чарівна село Рієка Черноєвича. Коли Цетінє була столицею Чорногорії, правителі країни рятувалися тут від зимових холодів. В селі зберігся скромний будинок владики Петра I Петровича (після смерті канонізованого під ім’ям Петра Цетинського).
Його легко впізнати по аркам першого поверху і нависаючою над ним верхнім кімнатах. Але все ж головне, що приваблює в цьому селі, — вельми ефектний арочний міст, побудований князем Данило в 1853 році. Вірпазар крихітний містечко, скучившийся навколо єдиної площі у вкритій лататтям річки, служить головними воротами Національного парку Скадарське озеро.
Про суворому минулому Вирпазара нагадують руїни замку Бесац — місця кривавої битви з гурками в 1702 році і виразна бронзова скульптура нагорі сторожової вежі — данина пам’яті партизанам, які загинули в Другій світовій війні. 15-кілометрова стежка для маунтинбайку, проходить по краю регіону Црмница, який лежить між Вирпазаром і автомобільним тунелем до Адріатичного узбережжя і проходить через дубові ліси і крихітні виноробні села Лимлани і Глухі До.
Ще одна харизматична село Године являє собою тісну групу кам’яних будинків на пагорбах до південно-схід від Вирпазара, з’єднаних між собою системою підземних тунелів. Колись вони служили захистом від нападів, а зараз використовуються для виробництва і зберігання вина.
На островах Старчево, Бешка і Морачник в кінці XIV — початку XV ст. Балшичи побудували кілька церков з усипальницями. Найбільш старий монастир розташований на Старчево, на Бешке — усипальниця для Юрія Балшича і його дружини Олени, побудована в кінці XIV століття. На північній стороні острова Враньина в дельті Морачи розташований архітектурний комплекс, збудований у втоойя половині XV століття — часи правління Черноевичей.
На схилі гори Одринска все ще діє монастир Ком, побудований в 1415-1427 роках. Іллірійці, греки, римляни та південні слов’яни — залишили тут сліди свого перебування: мальовничі рибальські селища, древні дороги і водяні млини, середньовічні міста і фортеці, в першу чергу стародавні монастирі, яких колись було 20, завдяки чому цей регіон і отримав назву Зетской Святої гори.
Скадарське озеро
