Палац Спаду знаходиться на перехресті площі Куэрча і площі Капо-ді-Ферро в Римі. Палац був побудований в середині XVI століття для кардинала Джіроламо Каподиферро архиектором Бартоломео Баронио. Кардинал Бернандіно Спаду придбав цей будинок у 1632 році цю будівлю було куплено Кардиналом Бернандіно Спаду. За його вказівкою була проведена реставрація, було додано крило і у 1653 році відкрита всесвітньо відома «Перспективна» галерея Борроміні. Приміщення галереї – це дев’ятиметровий коридор, який завдяки спритності майстрів і оптичних прийомів, здається не менше сорока метрів. Це магічне відчуття і сьогодні бентежить відвідувачів виставкового залу. Крізь засклені двері бібліотеки, що знаходиться в лівій частині внутрішнього дворика видніється коридор, що йде далеко в глиб і закінчується великий крилатою статуєю Марса. А насправді від точки зору до статуї Марса, висота якої всього шістдесят сантиметрів, відстань не більше дев’яти метрів. Такий результат майстер отримав тим, що опустив стелю ближче до кінця галереї, одночасно піднявши підлогу.
Відома Галерея Спаду розташовується на бельетажі, що складається з чотирьох масштабних залів, прикрашених фресками, які мають в собі антикварні та модернізовані зразки меблів, начиння сімнадцятого століття.
У колекції зібрані всі шедеври живопису кращі смаком кардинала, справжньому цінителю мистецтва епохи бароко. Ця колекція сімнадцятого століття зібрала також творіння знаменитих майстрів того часу. Шедеври розташовані по боках стін галереї. Це Гверчино, Рубенс, Ораціо, Бачичча, Тіціан, Гвідо Рені, Аннибале Карраччи, Артемезия Джентилекси, Доменикино, Солимо, Преті. Яна БрейгеляА також в цінної колекції представлені роботи північної школи Бамбоччо і Валентин. З начиння варто виділити дві чудові роботи зі скла Мурано – люстри, а також глобуси голландського картографа Гульельма Бло. Також у музеї зберігаються відомі скульптури, найзнаменитіша — статуя Помпея, яка була знайдена під час розкопок в околицях Кампо Фьери. Тривалий час вважалося, що у підніжжя був убитий Юлій Цезар Колекцію доповнювали і розширювали інші члени сім’ї Спаду в кінці сімнадцятого століття — Філіппо Спаду і Вірджініо Спаду. У 1951 році була завершена тривала реконструктивна робота по відтворенню колекції, яка була розгублена у часи другої Світової війни. На сьогоднішній день Палац Спаду належить державі і вважається резиденцією Державної ради.
Палац Спаду
