Перші великі людські суспільства – перші держави – швидше за все, виникли не в результаті природного прогресу, а через сувору економічну реальність легкого оподаткування виробництва зерна. Нові дослідження показують, що поява штатів була не просто підштовхована сільським господарством, а безпосередньо підштовхувалась необхідністю отримувати надлишки через оподаткування, а сама писемність розвинулась як інструмент для ведення записів у цій системі.
Корупційне походження влади
Століттями вчені сперечалися, чи сільське господарство дало початок цивілізації чи було лише відчайдушним пристосуванням. Нове дослідження Кіта Опі (Брістольський університет) і Квентіна Аткінсона (Оклендський університет) свідчить про більш цинічну істину: інтенсивне сільське господарство створювало оподатковувані надлишки, і ці надлишки дозволяли державам формувати рекет. Ці ранні держави не чекали, поки сільське господарство приведе до ускладнення; замість цього вони змусили його розвиватися через контроль.
Хронологія показова. Сільське господарство виникло приблизно 9000 років тому на кількох континентах, але великі суспільства виникли лише через 4000 років, спочатку в Месопотамії, а потім і в інших місцях. Ця затримка пов’язана не з тим, що сільське господарство розвивалося повільно, а тому, що державі знадобився час для консолідації та ефективного видобутку ресурсів.
Чому зернові, а не коренеплоди?
Дослідження використовувало лінгвістичні та антропологічні дані для моделювання ймовірності історичних подій, що відбуваються послідовно. Результати були очевидні: держави майже незмінно виникали в суспільствах із зерновими культурами (пшениця, ячмінь, рис, кукурудза). Але чому зерно?
Відповідь проста: зерно легко оподатковувати. Він росте на стаціонарних полях, дозріває передбачувано і може зберігатися необмежений час. Для порівняння, такі коренеплоди, як картопля чи маніок, не підлягають оподаткуванню. Держави не просто отримували прибуток від зерна; вони активно пропагували це на шкоду іншим культурам. Опі стверджує, що ранні держави, ймовірно, придушували коренеплоди та фруктові дерева, оскільки їх не можна було оподатковувати настільки ефективно.
Письмо як інструмент контролю
Зв’язок між оподаткуванням і писемністю також очевидний. Дослідження показало, що писемність рідко виникала в суспільствах без податків, але майже завжди з’являлася в суспільствах, де збиралися податки. Еліти використовували писемність, щоб звітувати про борги, примусово виконувати вимоги та легітимізувати свою владу. По суті, грамотність не була побічним продуктом цивілізації; це був інструмент для підтримки нової соціальної ієрархії.
Ціна контролю
Хоча зернове сільське господарство стимулювало зростання населення в епоху неоліту, це коштувало: погане здоров’я, уповільнення росту та погіршення стану зубів. Це тому, що централізований контроль виробництва продуктів харчування означав меншу різноманітність раціону та більшу залежність від однієї культури, яка легко оподатковувалась. Наслідки цієї зміни відчуваються й сьогодні.
Велика картина
Методологія дослідження – застосування еволюційних моделей до культурного розвитку – є новаторською, але не без критики. Деякі археологи стверджують, що зв’язок між сільським господарством і державотворенням значно відрізнявся в різних регіонах. Наприклад, раннє державоутворення в Єгипті, здається, пов’язане з королівськими ритуалами, а не лише з податками.
Однак основний аргумент залишається вагомим: перші держави виникли не через добро чи прогрес, а через примус і потребу видобувати ресурси. Самі основи цивілізації були побудовані на плечах фермерів, змушених виробляти оподатковувані надлишки, а писемність слугувала книгою їхньої експлуатації.
Докази свідчать про те, що перші держави були по суті рекетом, забезпечуючи захист полів в обмін на частку. Ця реальність є суворою, але необхідною істиною для розуміння походження влади та нерівності.
