Агресивний маркетинг рецептурних препаратів безпосередньо споживачам став визначальною рисою сучасної медицини, і випадок з Ozempic – ліками, що спочатку призначені для лікування діабету, – яскраво ілюструє як його привабливість, так і потенційні небезпеки. У 2022 та 2023 роках Novo Nordisk, виробник препарату, інвестував майже 370 мільйонів доларів у пряму рекламу споживачам, згідно з даними MediaRadar. Мета: зробити Ozempic ім’ям загальним.
Сила брендингу
Реклама була не просто інформативною, вона була емоційною. Тамар Абрамс, яка нещодавно вийшла на пенсію і бореться з горем і набором ваги, згадує рекламні ролики як “радісні”. На них користувачі насолоджувалися життям повною мірою — готували, займалися спортом та спілкувалися, — і все це, здавалося, чатувало ліками. Цей підхід виявився дуже ефективним. Навіть без діагнозу діабету Абрамс відчула необхідність запитати свого лікаря про Ozempic після того, як дізналася про симптоми з телевізора.
Чому це важливо
Це не поодинокий випадок. Пряма реклама рецептурних препаратів споживачам дозволена лише у двох країнах: Сполучених Штатах та Новій Зеландії. В результаті американські споживачі зазнають бомбардування маркетингом ліків, які їм, можливо, і не потрібні, що призводить до нецільового використання та підвищеного попиту на такі препарати, як Ozempic, навіть коли запаси обмежені для пацієнтів із діабетом. Ця тенденція викликає питання про етичність фармацевтичного маркетингу та його вплив на доступність медичних послуг.
Зростання позарозташованих призначень
Акцент реклами на втраті ваги викликав сплеск нерозташованих призначень. Лікарі, часто реагуючи на прохання пацієнтів, стали прописувати Оземпік для лікування ожиріння, незважаючи на те, що його основним показанням є діабет 2 типу. Це призвело до дефіциту для тих, хто дійсно потребував ліків за його первісним призначенням. Ця ситуація підкреслює, як маркетинг може спотворювати пріоритети охорони здоров’я та впливати на взаємодію між пацієнтом та лікарем.
Система під пильною увагою
Дебати про пряму рекламу ліків споживачам складні. Прихильники стверджують, що це розширює можливість пацієнтів обговорювати варіанти лікування зі своїми лікарями. Критики стверджують, що це веде до зростання витрат, просуває непотрібне використання ліків та підриває роль лікаря як медичного авторитету. У випадку з Ozempic агресивний маркетинг явно створив попит, що виходить за рамки медичної необхідності, оголивши вразливість системи, в якій прибуток може превалювати над благополуччям пацієнтів.
Випадок з Ozempic демонструє, як пряма реклама споживачам може маніпулювати попитом на охорону здоров’я, потенційно на шкоду тим, хто дійсно потребує ліків. Довгострокові наслідки цієї тенденції ще доведеться побачити.
