Десятиліттями наше розуміння розмірів Юпітера ґрунтувалося на даних місій Voyager та Pioneer 1970-х років. Тепер, завдяки зонду Juno від NASA та передовим методам обробки даних, вчені уточнили наші знання про розмір та форму газового гіганта з безпрецедентною точністю.
Уточнені вимірювання
Останні дані вказують на те, що екваторіальний радіус Юпітера становить 71488 кілометрів (44421 миля), а полярний радіус досягає 66842 кілометрів. Це означає, що Юпітер приблизно на 4 кілометри вже в екваторіальній області і на 12 кілометрів «площіший» на полюсах, ніж передбачалося раніше.
Незважаючи на незначність, ці коригування мають важливе значення для планетарного моделювання. “Ці кілька кілометрів мають значення”, – пояснює Елі Галанті, планетолог з Інституту Вейцмана. «Зсув радіусу навіть на невелику величину дозволяє нашим моделям внутрішньої будови Юпітера набагато краще відповідати як гравітаційним даним, так і атмосферним вимірам».
Як були отримані нові дані
Попередні оцінки були засновані на радіоокультації (RO) – вимірі того, як атмосфера Юпітера відхиляла радіосигнали від зондів Voyager та Pioneer. Астрономи мали всього шість вимірювань RO, поки NASA не перепозиціонувала Juno в 2021 році. Ця нова орбіта дозволила проводити регулярні вимірювання RO у поєднанні з покращеними методами обробки даних, що дало чіткіше уявлення про розмір Юпітера.
Марія Смирнова, ще один планетолог з Інституту Вейцмана, зазначає, що відстеження того, як радіосигнали відхиляються в атмосфері Юпітера, дозволило вченим створити докладні карти його температури та щільності.
Вплив атмосферних вітрів
Попередні оцінки розміру ігнорували вплив сильних вітрів Юпітера. Однак недавні дослідження виміряли ці вітри, що дозволило Галанті та його команді включити ці дані до своїх розрахунків. Облік вітрових ефектів, а також більш точні вимірювання RO призвели до нових, уточнених розмірів.
Чому це важливо
Різниця всього за кілька кілометрів може здатися незначною, але точні вимірювання мають вирішальне значення для розуміння газових гігантів. Ці уточнення покращують наші планетарні моделі та дають цінну інформацію про внутрішню будову Юпітера. У ширшому значенні ця робота просуває нашу здатність вивчати газові гіганти як усередині нашої Сонячної системи, так і за її межами, допомагаючи нам зрозуміти формування та еволюцію планетарних систем.
Точні вимірювання газових гігантів, таких як Юпітер, необхідні уточнення нашого ширшого розуміння планетарних наук. Поліпшені дані дозволяють краще моделювати внутрішню будову, що може пролити світло формування та еволюцію планетарних систем.
