Сполучені Штати кардинально змінюють свій підхід до глобальної охорони здоров’я, відходячи від традиційних грантів і прив’язуючи мільярди доларів фінансування до зобов’язань урядів-реципієнтів. Цей крок, очолюваний Державним департаментом, має на меті замінити давню систему, якою раніше керувало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
Нові угоди, скорочення фінансування
За останній місяць США уклали угоди з 16 африканськими країнами, пообіцявши понад 11 мільярдів доларів допомоги в галузі охорони здоров’я протягом наступних п’яти років. Тривають переговори з десятками інших країн Азії та Латинської Америки. Однак ці зобов’язання свідчать про значне скорочення загального фінансування порівняно з рівнями до адміністрації Трампа.
Аналіз Partners in Health виявив різке скорочення:
– Руанда: падіння на 69%
– Мадагаскар: зменшення на 61%
– Ліберія: допомогу скоротили на 42%
– Есватіні (де 25% дорослих живе з ВІЛ): скорочення фінансування на 34%.
Зміна балансу сил?
Хоча скорочення є значними, деякі африканські уряди та аналітики вважають це позитивною подією. Нова структура може зробити країни більш відповідальними за свої програми охорони здоров’я, зменшивши залежність від іноземної допомоги. Інші критикували угоди як експлуататорські, стверджуючи, що вони були укладені з позиції дисбалансу сил і висунули нереалістичні умови.
Стратегія США чітко віддає пріоритет витратам, які приносять користь американським інтересам — роблячи США «більш безпечними та процвітаючими». Це яскраво продемонстрували переговори із Замбією, які зайшли в глухий кут, де Вашингтон прагне отримати доступ до мінеральних ресурсів країни в обмін на продовження фінансування своєї критично важливої програми лікування ВІЛ. Ця угода зменшить фінансування охорони здоров’я Замбії більш ніж на 50%.
«Переосмислення» іноземної допомоги
За словами виконуючого обов’язки заступника держсекретаря Джеремі Левіна, ці угоди знаменують собою перший етап повного перегляду існуючої системи іноземної допомоги, яку він описує як “невдалу та нефункціональну”.
Такий підхід викликає питання про довгостроковий вплив на громадське здоров’я, особливо в країнах, які сильно залежать від допомоги США. Реструктуризація надає пріоритет стратегічному впливу над гуманітарними потребами, потенційно підриваючи десятиліття прогресу в боротьбі з хворобами та забезпеченні доступу до медичної допомоги. Нова система, ймовірно, змусить країни-одержувачі збалансувати пріоритети охорони здоров’я з політичними та економічними поступками на користь Сполучених Штатів.
