Більше століття очікувана тривалість життя в розвинених країнах неухильно зростає завдяки зниженню захворюваності на інфекційні хвороби і досягнення кардіологічної допомоги. Однак нещодавня стагнація прогресу в деяких західних країнах викликала дискусії про те, чи людське довголіття наближається до природної межі. Нове європейське дослідження, яке аналізує дані з 450 регіонів 13 країн у період з 1992 по 2019 рік, показує, що відповідь набагато складніша. Результати, опубліковані в журналі Nature Communications, показують, що, хоча стелі загалом досягнуто був, прогрес стає дедалі більше нерівномірним, з різкими регіональними відмінностями.
Межа довголіття: ще не досягнуто
Дослідження спростовує уявлення про швидку біологічну межу людського життя. У регіонах із постійною високою тривалістю життя — особливо в Північній Італії, Швейцарії та частинах Іспанії — триває приріст приблизно на 2,5 місяці на рік для чоловіків та на 1,5 місяці для жінок. Цей темп можна порівняти з історичним прогресом, що свідчить про відсутність уповільнення цих областях. До 2019 року очікувана тривалість життя у цих регіонах досягла 83 років для чоловіків та 87 років для жінок, що демонструє можливість подальшого збільшення.
Розбіжні траєкторії: зростаючий розрив
У той час, як деякі регіони процвітають, інші відстають. Кінець 1990-х і початок 2000-х років характеризувалися швидким зближенням очікуваної тривалості життя по всій Європі, при цьому регіони, що раніше відставали, швидко наздоганяли. Однак ця тенденція розгорнулася приблизно 2005 року. Такі регіони, як Східна Німеччина, Валлонія в Бельгії та частини Великобританії, зіткнулися зі стагнацією чи навіть зворотним прогресом. Це створює точний регіональний розрив: одні райони продовжують розширювати кордони, інші з усіх сил намагаються підтримувати прогрес.
Критична роль смертності у віці від 55 до 74 років
У дослідженні вказується, що період між 55 і 74 роками є ключовим фактором, що визначає ці тенденції, що розходяться. Поліпшення кардіологічної допомоги та зміни в ризикованій поведінці в 1990-х роках призвели до різкого зниження смертності в цьому віці. Однак цей прогрес сповільнився у 2000-х роках, і в деяких регіонах смертність зараз зростає. Ця стагнація або зростання смертності у віці від 55 до 74 років є достатнім для зупинення загального збільшення очікуваної тривалості життя, оскільки на цю вікову групу припадає значна частка смертей.
Дослідження передбачає, що поведінкові чинники – куріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та відсутність фізичних вправ – можуть відігравати роль, особливо в таких регіонах, як французьке Середземноморське узбережжя та частини Німеччини. Економічна криза 2008 року також посилила нерівність, деякі регіони зіткнулися з довгостроковими наслідками для здоров’я, а інші продовжували процвітати.
Майбутнє довголіття: двоступінчаста система?
Висновок дослідження зрозумілий: людське довголіття обмежене як біологією. Воно формується соціальними, економічними та поведінковими факторами, що створюють нерівномірний ландшафт. Хоча подальший прогрес можливий, він не буде універсальним. Європі загрожує розвиток двоступінчастої системи, в якій лише меншість регіонів продовжать розширювати кордони, а більшість зіткнеться із зменшенням віддачі. Питання тепер не в тому, наскільки далеко ми можемо продовжити очікувану тривалість життя, а в тому, хто отримає вигоду з цих досягнень.
