Під час польоту в космос астронавти стикаються з унікальними проблемами зі здоров’ям. Хоча радіоактивне опромінення, втрата кісткової маси та зміни зору часто обговорюються, менш відомою проблемою є хвороба руху. Ця неприємна хвороба може виникнути як на орбіті, так і під час критичних приземлень, що загрожує безпеці екіпажу та його діяльності.
Більшість людей рано чи пізно відчувають хворобу руху, від поїздок на автомобілі до атракціонів у парку розваг. Це відбувається, коли мозок отримує суперечливі сигнали від наших сенсорних систем. Наша вестибулярна система, яка сприймає рух і рівновагу, не те саме, що бачать наші очі або те, як наше тіло очікує рухатися на основі попереднього досвіду. Ця невідповідність викликає нудоту і сплутаність свідомості.
Тож зрозуміло, чому читання книги за кермом може викликати нудоту, але дивлячись на вид із вікна, це допомагає. Мозок отримує послідовний сигнал – він бачить, що світ розмивається, як і має бути під час руху.
Космічний політ: абсолютно новий рівень сенсорного конфлікту
Простір додає цьому рівнянню ще один рівень складності. Перебуваючи на орбіті, астронавти відчувають мікрогравітацію — фактично нульову гравітацію. Їхня вестибулярна система позбавлена нормальних гравітаційних сигналів від Землі, що створює фундаментальний конфлікт із глибоко вкоріненими очікуваннями мозку.
Це призводить до космічної хвороби руху, яка може вразити до половини всіх космонавтів під час їхнього першого перебування в космосі. Симптоми варіюються від нудоти та запаморочення до блювоти та втоми – і все це під час виконання складних завдань на борту крихкого космічного корабля.
Повернення на Землю: новий тип заколисування
Але проблеми не закінчуються, коли астронавт повертається на Землю. Оскільки капсули часто падають у хвилі, астронавти стикаються з черговим раундом сенсорного хаосу, коли вони пристосовуються до сили тяжіння. Це відоме як акліматизаційна нудота після перебування в космосі. Уявіть, що ви намагаєтеся зосередитися на невідкладних процедурах, борючись з нудотою від нерівних хвиль і відчуттям ваги, що повертається.
Крім наркотиків: віртуальне рішення?
Зараз більшість космічних агентств покладаються на ліки від нудоти для боротьби з заколисуванням під час космічного польоту. Однак ці ліки мають такі недоліки, як сонливість і потенційна втрата ефективності з часом.
Дослідники шукають альтернативи, і одним із перспективних напрямків є віртуальна реальність (VR). Дослідження, проведене командою аерокосмічних інженерів, показує, що маніпулювання візуальним введенням за допомогою гарнітур VR може значно зменшити заколисування у астронавтів під час приземлення.
Вигляд з віртуального вікна
У цих експериментах учасників піддавали рухам, які імітували перехід між гравітаційним середовищем і хвилями у відкритому морі. Одна група носила звичайні гарнітури віртуальної реальності, які не відображали жодних візуальних ознак руху, наприклад сидячи в машині, не бачачи виду з вікна. Інша група спостерігала за віртуальним «бічним вікном», яке імітувало світ, що рухається повз них природним шляхом, коли вони гойдали на імітованих хвилях. Третя група отримала більш просунутий вид «переднього вікна»: він включав як поточний, так і прогнозований майбутній рух, схожий на погляд уперед під час подорожі.
Результати були переконливими. Група без візуальних сигналів страждала найбільше від нудоти та мала значно вищий рівень відміни через хворобу. Ті, у яких був вигляд у «бокове вікно», показали помірне покращення, але ті, у кого вигляд було у «переднє вікно», показали найкращі результати — близько 90% досягли кінця змодельованого руху хвилі, не припиняючи передчасно експеримент.
Безпечне приземлення: переваги за межами космічного польоту
Дані свідчать про те, що, відстежуючи рух капсули та відображаючи його на гарнітурах VR, які носять астронавти під час приземлення, космічні агентства можуть зменшити заколисування майже вдвічі. У екстрених ситуаціях ці гарнітури можна швидко зняти.
Це дослідження принесе користь не тільки астронавтам, але й потенційно може бути використано для всіх, хто схильний до заколисування, наприклад, для пасажирів далеких рейсів, потягів чи кораблів, де не завжди можливо дивитися у вікно.
Пошук безфармацевтичного вирішення цієї поширеної, але руйнівної проблеми, здається, знайшов багатообіцяючих союзників у технологіях і віртуальних середовищах.
