Петропавлівська фортеця, а оригінальна назва «Фортеця Санкт-Петербург» — серце міста. Саме на Заячому острові Петром Першим була закладена фортеця 27 травня 1703 року (зараз цей день відзначається як день міста), коли Північна війна зі Швецією була в самому розпалі. Свою назву «Петропавлівська» фортеця отримала по імені Собору святих Петра і Павла (Петропавлівського собору). У фортеці досить складна доля. Закладена як оборонна споруда, вона ніколи не відчувала натиск ворога. Практично з самого початку свого існування вона використовувалася як в’язниця. В кінці дев’ятнадцятого століття фортеця стає однією з найстрашніших в’язниць політичних, її навіть називали «Руською Бастилією». Один з перших в’язнів — царевич Олексій, син Петра I. Першими відомими в’язнями тут були декабристи, брати Бестужевы. У цій в’язниці під час укладення Чернишевський написав свій роман «Що робити». Саме тривале ув’язнення в цій тюрмі — 20 років. З 1924 р фортеця стала музеєм — унікальний пам’ятник історії, архітектури і мистецтва ХVІІІ — ХХ століть. Домінанта архітектурного ансамблю — Петропавлівський собор — один із символів Санкт-Петербурга; усипальниця Дому Романових, тут покоїться прах російських імператорів від Петра I до Миколи II. В історичних будівлях Петропавлівської фортеці розташовані фонди музею, експозиції і тимчасові виставки музею. З Наришкіна бастіону кожен день о 12 годині лунає гарматний постріл. В даний час у фортеці організований музей

Петропавлівська фортеця