Монмартр – колишнє передмістя Парижа, лежить приблизно в 4,5 кілометрах на північ від Сіте. Монмартр був і залишається одним з найбільш мальовничих кварталів Парижа. В межу міста колишня село увійшла тільки в 1859 році. Сьогодні це одне із самих привабливих для туристів місць – тут знаходиться чудова базиліка Сакре-Кер, звідси відкривається неймовірний вид на Париж. Історія Монмартра починається ще з галло-римської епохи. Існує кілька версій окуда сталося назва Монмарт. Одна версія, що назва походить від гори Меркурія (Mons Mercuri), інші, що від гори Марса (по-латині Mons Martis) або від гори мучеників (Mons Martirium), а якобінці під час Великої Французької Революції стверджували, що насправді «Монмартр» означає гора Марата, ігноруючи ту обставину, що ця назва на кілька століть старше самого Марата. В античні часи на пагорбі 130 метрів заввишки знаходилося два храми, присвячені богам Марса і Меркурія. Недалеко від пагорба було родовище гіпсу, розробка якого дозволила побудувати на Монмартрі безліч храмів і вілл, зробивши його самим багатим районом округу. Приблизно у 272 році на Монмартрі розігралася кривава трагедія. Тут прийняв мученицьку смерть перший єпископ Парижа – Діонісій. У часи переслідувань християн при імператорі Домициане Діонісій був обезголовлений перед храмом Меркурія. І тоді сталося диво. Діонісій встав, підняв власну голову, обмив її в найближчому криниці і, тільки пройшовши кілька кілометрів, впав замертво. На тому місці, де він упав замертво, пізніше була заснована королівська усипальниця Сен-Дені. З тих пір це місце чудесних подій отримало ім’я Монмартр – “гора святого мученика”. У Середні століття пагорб Монмартр облюбували монахи і прочанин. У XII столітті орден св. Бенедикта побудував тут монастир, церкву монастиря Сен-П’єр-де-Монмартр – одна з найстаріших в Парижі. На сьогоднішній день збереглася лише належить абатству церква Святого Петра – інше знищила Велика французька революція XVIII столітті. У 1534 році на Монмартр прибув Ігнатій Лойола. У маленькій капличці на узбіччі дороги святий разом зі своїми однодумцями приніс обітниці цнотливості, бідності і місіонерства, поклавши початок ордену єзуїтів. У XIX столітті Монмартр став частиною Парижа, а зелені території пагорба почали швидко забудовувати. На його вершині, в пам’ять про загиблих у франко-прусській війні, була побудована одна з найкрасивіших церков світу – Сакре-Кер, або церква Святого Серця. На початку 20 століття Монмартр називали колискою богеми і з-за того, що у пагорба було безліч незвичайних відвідувачів. Тут народжувалося безліч незвичайних ж історій.
Монмартр
