Так звана каррочио — це важка віз в упряжці з восьми волів з піднятий на ній прапором. До передньої частини воза була укріплена дароносиця з освяченими дарами» — хліб і вино для релігійного обряду і похідний вівтар, увінчаний хрестом, також на возі стояв священик. Ймовірно «Істинний Хрест» представляв собою копію Хреста Розп’яття, встановлений на каррочио з вмонтованими частинами Животворящого Древа. Швидше за все саме таке каррочио і було захоплене при Хаттине і стало одним з головних трофеїв мусульман. В бою каррочио знаходилася позаду бойового порядку; сюди направлялися тяжкопоранені, щоб отримати перед смертю відпущення гріхів; до каррочио йшли воїни у випадку нестійкого становища в бою і зосереджувалися навколо своєї святині, захищаючи її до останньої можливості. Вперше каррочио згадується у 1039 р. Були і інші варіанти — частинки Животворящого Хреста вшивали в корогви — церковні штандарти, майже завжди з навершями у вигляді хреста. Мабуть, у таку хоругва була вмонтована частка Св.Хреста, що належала безпосередньо тамплієрам і втрачена з їх прапором в битві при Хаттине.
Каррочио
