Кафедральний собор Пальма де Майорка, розташований в серці міста неподалік від набережної. Це грандіозна споруда почали будувати, що символічно, на місці мечеті ще в XIII столітті при Хайме I: саме він під час Реконкісти відвоював Майорку у маврів. За легендою,коли Король Хайме I (Jaume I) і його армія наступала на кораблях до Майорці, розігрався жахливий шторм. Король молився про порятунок і присягнувся, що якщо висадитися живим і неушкодженим, то побудує найбільший собор на честь Діви Марії. Символічно, що в день Нового Року в 1230 році, через 1 день після падіння Пальма де Майорка, був закладений перший камінь в підставу будівлі собору, який став головною церквою міста. Собор названий на честь Святого Себастьяна, покровителя Пальма де Майорка, і зберігає реліквію – частина святого хреста – у скарбниці. Роботи тривали протягом майже 400 років, аж до 1601 року. Етапи проектування і будівництва храму достовірно невідомо, як невідомо й ім’я його автора. Вважається, що першим архітектором проекту був Понс де Коль, після нього проект передали автору Кафедрального собору Барселони Хайме Фабре. Аж до кінця 14 століття зберігалася структура старої мечеті, адаптованої для християнських служб. І тільки, коли приступили до зведення бічних порталів, вона була зруйнована. Церква була освячена тільки в 1601 році. У 17 і 18 столітті храм кілька разів відновлювали після обвалення склепінь. У 1851 році після руйнівного землетрусу початковий суворий готичний головний фасад був реконструйований в неоготичному стилі. На початку 20 століття собор чекало ще одна кардинальна зміна. У 1904 році на запрошення єпископа Кампинса над відновленням оригінального вигляду собору став працювати Антоніо Гауді. Реформи модерніста Гауді постійно піддавалися громадській критиці. Одним з головних каменів спотикання став демонтаж «свічкового коридору» в стилі мудехар: Гауді провів у собор електрика і замінив навісну свічкову конструкцію лампами та канделябрами, розміщеними на колонах і стінах нефів. Крім того, Гауді розділив хори на дві частини і переніс їх з центрального нефа в бічні. Прямокутний в плані собор має досить значні розміри: 121 метр в довжину, 55 метрів в ширину і 44 метри у висоту. І досі залишається загадкою, як у 16-му столітті вдалося побудувати склепінчаста стеля заввишки близько 40 метрів! Його простір площею в 6.600 м2 вміщує 18 тисяч осіб. Стиль храму відносять до так званої левантийской готиці, зазначеної впливом північноєвропейських архітектурних традицій. Собор являє собою різновид зального типу храму з трьома нефами без деамбулатория і трансепта. Завдяки різниці у висоті між центральним і бічними нефами собор непогано висвітлюється великими, хоча і вузькими вікнами з чудовими вітражами 14-16 століть. Головне вікно-троянда, відоме як «Готичне око» вважається найбільшою готичної трояндою в світі. Це до сих пір одне з найбільш великих засклених соборних вікон. Вона має близько 13 метрів в діаметрі і близько 100 квадратних метрів площі. 1236 стекол утворюють в ній вітраж із зображенням зірки Давида. Цікаво також, що головна троянда розташовується не над головним (західним) порталом, а на східному фасаді, над центральним вівтарем Королівської капели. Два рази в рік у храмі можна побачити дивну картину, створену сонячним світлом. Близько 8 ранку 11 листопада та 2 лютого на кілька секунд на західній стіні храму з’являється переливається кольорова проекція головною троянди. Собор вражає красою не тільки зовнішнього вигляду, але і внутрішнім оздобленням. Кожен вітраж тут унікальний. В інтер’єрі заслуговує уваги головний вівтар Королівської капели, освячений в 1346 році. Вівтар оточують чотири колони, увінчані ангелами з музичними інструментами (15 століття). На початку 20 століття над вівтарем був встановлений балдахін роботи Гауді. Тут же знаходиться кафедра єпископа. Маленька капела Трійці, зведена на рівні семи метрів від підлоги, є усипальницею королів Хайме II і III, а також єпископів. Саркофаги в ній встановлені в 1950 році (автор – Федеріко Марес). На підлозі можна побачити залишки валенсійської мозаїки 14 століття. В даний час це величезна велична будівля включає в себе художній музей, палац мавританських правителів, плюс головний музей собору. Саме тут знаходиться ковчег Істинного Хреста (датується 15-м століттям). В музеї собору (діє з 1932 року) зберігаються зразки ювелірного мистецтва, середньовічна живопис, реліквії. Серед них виділяється 120-кілограмова срібна дароносиця, щорічно використовується під час свята тіла Христового, а також інкрустований коштовними металами та каменями реліквій 15 століття з часткою Животворящого Хреста. До північного фасаду також примикає 48-метрова дзвіниця. Вона складається з трьох ярусів, середній з яких служив колись в’язницею. З тих часів збереглися розписи на стінах, зроблені в’язнями. Один із дев’яти її дзвонів важить майже 6 тонн і має 2 метри в діаметрі.

Кафедральний собор Пальма де Майорка