Буде і на нашій вулиці свято, це висловлювання сягає глибоко корінням у часи феодальної Русі, коли люди селилися в містах, зазвичай за родом занять: були вулиці гончаров, торговців, м’ясник і т. д. Старовинна міська вулиця являла собою адміністративно-політичну одиницю і мала своє управління. Іноді між різними соціальними групами виникали суперечки, і тоді мешканці однієї вулиці виходили на кулачний бій з жителями іншої вулиці. Згодом кулачні бої стали своєрідним змаганням у силі й спритності. Поряд із загальними для всього російського народу святами, кожна вулиця мала свої особливі свята, що супроводжувалися веселими іграми, танцями, частуванням. На такі свята запрошувалися жителі інших вулиць, і веселощі ставало загальним. Але кожен запрошений знав, що прийде час, коли свято буде і на його вулиці. Буде і у нас радість, і будемо ми святкувати успіх. Кажуть, коли у важкий час нещасть і невдач вірять у торжество перемоги, справедливості.
Буде і на нашій вулиці свято
